Словник української мови

ПОТРО́ЮВАТИСЯ, юється, недок., ПОТРО́ЇТИСЯ, їться, док. Збільшуватися втроє. На кінець першого року вага [дитини] потроюється і досягає в середньому 9—10 кг (Шкільна гігієна, 1954, 41); Хитрий лихвар навмисне не затягував зашморгу, поки борг не потроївся (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 7); Протягом останніх 10 років потроїлася кількість авіапасажирів світу (Знання та праця, 8, 1971, 28);
//  Дуже збільшуватися, значно посилюватися. — Ворогувати найлегше, а ви от станьте друзями, тоді й сили у вас потрояться і користі ви принесете громаді більше (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 155).