в означеннях
Тлумачення, значення слова «потрошку»:

ПОТРОШКУ, ПОТРОШКИ, присл., розм.

1. Те саме, що потроху. Ой вечеряй, серденятко, Та бери потрошку (Народна лірика, 1956, 349); — От якби й ти крала потрошку то там, то там, то може б і дохарчувались до нових жнив (Нечуй-Левицький, III, 1956, 282); Мовою треба займатись хоч потрошку, але наполегливо, систематично і регулярно (Знання та праця, 9, 1967, 15); Я потрошки збираю матеріали для повісті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 166); — Як Семена Івановича тут не буде, то вона [Галочка] його потрошку і забуде (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 357); От вона годі вже сидіти згорнувши ручки; потрошки, потрошки та й стала така ж роботяща, як і всі (Олекса Стороженко, I, 1957, 28); Для розривки рипів [пасажир] потрошку чоботом, подригуючи ногою (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 362).

2. Без особливих змін, подій (як відповідь на запитання: як живете? як здоров'я? і т. ін.). — Як вас, свахо, бог милує?.. — Спасибі вам, свахо! живемо потрошку, хвалити бога (Нечуй-Левицький, II, 1956, 279).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 427.

Коментарі (0)