в означеннях
Тлумачення, значення слова «потрусити»:

ПОТРУСИТИ, ушу, усиш, док.

1. перех. і неперех. Трусити (у 1—3 знач.) якийсь час; труснути кілька разів. Він нащось потрусив бородою і так швидко, як увійшов — щез із хати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 34); — Ага, маю вас! — крикнув радісно господар і потрусив обома молодими злочинцями так міцно, що їм аж кості в карку затріщали (Іван Франко, VI, 1951, 145); Боцман і Павлюк так потрусили мисливця, що вся вода з нього вийшла і він опритомнів (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 18); Це була висока яблуня-скороспілка, і коли Василь злегенька потрусив її, відразу ж із верхівки зірвалось яблуко (Олесь Донченко, VI, 1957, 62);
//  перех. Трусячи, випорожнити щось, звільнити від чого-небудь. Знову або сажок загубив [Микита], або ятіри проминув не потрусивши (Любов Яновська, I, 1959, 310); По Ревуну тихо плив човен. Може, то повертався додому запізпілий рибалка, що вирішив перед світанком потрусити жаки (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 45);
//  перех., перен., розм. Силою змусити кого-небудь віддати щось; забрати в когось гроші, майно. — Отак не спинятися, гнати панів аж за Віслу. Та ще й посполитим польським поміч дати. Нехай і вони своїх панів потрусять (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 396); — Потруси його добре. Не пошкодує [грошей] для сина (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 44).
Потрусити злиднями — зазнати горя, нестатків. [Калоник:] Іди, іди! Зділай [зроби] милость! Світ широкий! Потрусиш злиднями, то й вернешся додому... (Карпенко-Карий, I, 1960, 196); Потрусити калитку (калиткою) див. калитка; Потрусити кишені у кого, чиї — насильно забрати гроші в кого-небудь. Найшли [козаки] льохи, скарб забрали. У ляхів кишені Потрусили (Тарас Шевченко, I, 1963, 117); Довбуш завжди радився [з опришками] перед кожним походом на доли, чи то мав карати пана за збиткування над кріпаками, чи потрусити кишені орендаря-кровопивці або сільського дуки (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 120).

2. перех. і неперех., чим, чого і без додатка. Трусячи, посипати чим-небудь. [Химка:] Вони весілля справляють, а ти мети двір у неділю, ще й піском посипай, ще й зеленою травою потруси (Нечуй-Левицький, II, 1956, 523); Він обережно насмикав сіна і потрусив (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 63); Михайло в мисочку налив олії і сіллю потрусив (Андрій Головко, I, 1957, 146);
//  Насипати, накидати чого-небудь у щось. Даймо корові сіна, пахучої конюшини, потрусімо в ясла ячної соломи (Радянська Україна, 1.I 1965, 2).

3. перех. і неперех. Зробити трус, обшук у кого-небудь; обшукати когось. — Тепер, — каже [стражник], — твоєму панові рехт [арешт]! Осе потрусимо та його візьмемо з собою (Панас Мирний, IV, 1955, 385); [Золотницький:] Піди зараз Грицька до в'язення [в'язниці] забери! [Мартин:] Та я вже й так його забрав... І в хаті в його потрусив (Борис Грінченко, II, 1963, 554); — Андрію, як ти думаєш — чи не потрусить би Арапнікова на його квартирі в Михальові? (Микола Трублаїні, I, 1955, 92);
//  перех., рідко. Знайшовши під час обшуку, забрати. — Хліб, — каже мені Гавриш, — .. потрусимо. Не можна ж, щоб хтось вимінював грамофони та золоті сережки, а комусь із кураю смерть у чоловічках вигравала (Григорій Косинка, Новели, 1962, 32).

4. перех. і без додатка, перев. безос. Трусити (у 4 знач.), лихоманити якийсь час. — Лягайте завтра в військовий лазарет, — зрадів Лазаревський. — Може, через хворобу вас все ж таки залишать тут. — Ні, — відрубав Шевченко.. — Потрусить трохи і минеться (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 47).

5. неперех., рідко. Побігти, поїхати підтюпцем або труською дорогою. Цьвохнув батіг. Кобильчина ображено війнула хвостом і підтюпцем потрусила далі (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 26).

6. перех. Звільнити від сажі. Потрусити комин.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 428.

Коментарі (0)