ПОТРУСИ́ТИСЯ, ушуся, усишся, док.
1. Труситися якийсь час. У хаті, мов кішка, бігала по стіні ясна пляма. От хоче добратися до долівки і стрибне на стула [стільця], потремтить, потруситься на йому та й знову побереться назад (Панас Мирний, III, 1954, 302).
2. рідко. Те саме, що потрусити 5. Вона дала остроги мотоциклові й потрусилася через груддя і переорки степової дороги (Юрій Яновський, Київ, опов., 1948, 46).