в означеннях
Тлумачення, значення слова «потухлий»:

ПОТУ́ХЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до потухнути1. В кухні на столі стояв потухлий уже самовар (Андрій Головко, II, 1957, 61); Льотчик викинув за вікно зовсім потухлу сигарету (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 257).

2. у знач. прикм. Тьмяний, невиразний (про очі, погляд). Вітю повели під руки, блідого, з потухлими очима (Степан Васильченко, II, 1959, 201); Тут були старі діди, сиві, з потухлими очима, були веселі юнаки (Іван Багмут, Щасливий день.., 1959, 172).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 435.

Коментарі (0)