в означеннях
Тлумачення, значення слова «потуплювати»:

ПОТУПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПОТУПЛЯТИ, яю, яєш, недок., ПОТУПИТИ, плю, пиш; мн. потуплять; док., перех. Опускати донизу (голову), спрямовувати вниз (очі, погляд і т. ін.). В кімнату вчителя ніяк не наважилася [Настя] зайти, хоч і як її запрошували. Потуплювала погляд, соромливо опускала вії (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 40); Вона очиці потупля. Схиляє враз чоло (Павло Грабовський, I, 1959, 480); Іноді вона засоромлено, мов молода, потупляла очі в землю (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 162); Річенко, що сидів за весь сей час потупивши голову, підняв її (Гнат Хоткевич, I, 1966, 52); Хлопець стояв, потупивши зір, подоба червоної барви виступила на його запалих блідих щоках (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 298).
Потупити очі (очиці) в (у) землю (до землі) див. земля.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 433.

Коментарі (0)