в означеннях
Тлумачення, значення слова «потурбувати»:

ПОТУРБУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Викликати в кого-небудь неспокій, хвилювання; занепокоїти, стривожити. — Доню! запричастимо тебе!.. — Я сього хотіла прохати... та боялась вас потурбувати... — ледве промовила сес Маруся (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 85); [Семиропій (збентежений до Люція):] Чим я їх образив? [Люцій:] Се довго поясняти... Річ видима, що я потурбував тебе даремне. Пробач (Леся Українка, II, 1951, 477).

2. Порушити чий-небудь відпочинок, відірвати від якихось занять. Знов на порозі рожевенька дівчинка. — Я вас не потурбую? — питає. — Ні, — кажу (Марко Вовчок, I, 1955, 375); Вона напевне знала, що він працює, але все-таки наважилася потурбувати свого статечного приятеля (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 142); — Ми живемо при батькові, а він у нас дуже сердитий. Спати лягає рано, а коли вляжеться, не потурбуй (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 44).

3. Турбувати якийсь час.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 433.

Коментарі (0)