в означеннях
Тлумачення, значення слова «потуречення»:

ПОТУРЕ́ЧЕННЯ, ПОТУ́РЧЕННЯ, я, сер., заст. Дія за значенням потуречувати, потурчувати, потуречити, потурчити. — Віра православна далі не може терпіти, щоб її на католицтво обертали. Люди захищатимуться і від того католичення, як і від потуречення (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 65); Ще за часів Візантії грецьке духовенство по-варварському запроваджувало [в Болгарії] еллінізацію.. А потім — віки потурчення, коли стамбульський завойовник з дикою упертістю тягнув на аркані болгарський народ в ярмо ісламу (Вітчизна, 1, 1964, 174).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 434.

Коментарі (0)