в означеннях
Тлумачення, значення слова «потурити»:

ПОТУРИ́ТИ, рю, риш, док., перех.

1. розм. Прогнати кого-небудь звідкись. Раз учитель потурив його добре, відтоді він став попід вікнами ночами лазити та підглядувати [підглядати], що тут діється (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 172); — Тебе за бешкетництво потурили зі школи (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 109).

2. діал. Кинути, жбурнути. Василь став. Білявий Габелок потурив свинку на Василя (Панас Мирний, IV, 1955, 107).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 434.

Коментарі (0)