в означеннях
Тлумачення, значення слова «потужний»:

ПОТУ́ЖНИЙ, а, е.

1. Який має велику фізичну силу; дужий, міцний. — О, боже помсти, Адонаю! ..Дай силу давню на хвилину! Верни мені її, — хай буду Я знов потужним на годину! (Леся Українка, I, 1951, 339); Якась потужна, мов стальна, рука як гримне м'я [мене] в лице!.. (Іван Франко, XIII, 1954, 68); Вся увага хлопцева скупчилася на двох потужних звірах [турах], молодому й старому (Павло Загребельний, Диво, 1958, 63); Чорніли журавлі в лускатих хмаринках.. Здавалося, ніби чути, як свистить вітер у потужних крилах (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 3);  * Образно. Хто збив той напис, чи сперечник-владар, чи просто час потужною рукою, то невідомо (Леся Українка, I, 1951, 252);
//  Великої сили (перев. про явища природи). Кілька відер води бухнуло на вогонь; огонь засичав, причаївся, дихнув чадом і чорним димом, а далі вискочив і сам, ще потужніший, ще могутніший (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 121); Так отой вітер повинен у подуві сильному мчати І, як потужна ріка, пориває він геть за собою Різні предмети (Микола Зеров, Вибр., 1966, 131); Все ніч і ніч. Та бува з крижаного океану налетять потужні вітри.. І вихрить, і кружить, мов навіжена, біла заметіль (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 550);
//  Дуже голосний (про звуки). Крик Прометея лунає безліч віків скрізь по світі, він заглушає собою потужні громи олімпійські (Леся Українка, I, 1951, 189); Оркестр грає марш, я чую потужні звуки труб (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 29).

2. перен. Який має владу над ким-, чим-небудь, справляє великий вплив на когось, щось. Колись Боян, співець потужний, Дзвонив у струни золоті.. І рокотом про старину Звав Русь хоробру на войну [війну] (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 358); Він був могутній, потужний, все знав (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 339);
//  у знач. ім. потужний, ного, чол. Особа, що має владу над ким-, чим-небудь, справляє великий вплив на когось, щось. Сам же владика сидить на осяянім Фебовім ґанку І від підвладних народів приймає дари; ..довгою в'ються стягою Перед потужним язики земні в розмаїтих убраннях (Микола Зеров, Вибр., 1966, 258);
//  Який має велику силу впливу; здатний хвилювати кого-, що-небудь, сильно діяти на когось, щось. Сонату заграйте мені, потужну, пориваючу сонату Бетховена, щоб я в ній пірнув, і себе, і всіх забув... (Ольга Кобилянська, III, 1956, 52); Всім злидарям він і гнаним Кинув потужне: боріться! Тим же й горить, як зоря, нам Жест огняної правиці (Максим Рильський, I, 1960, 325).

3. Який має велику потужність (у 2 знач.) (про механізми, машини і т. ін.). Наприкінці XVII століття промисловості Європи, яка тоді розвивалася, потрібний був потужний і надійний двигун, який можна було б установити в будь-якому місці (Фізика, II, 1957, 61); Це була таки правда: потужний електрострум вартував при виході з проклятого палацу! (Юрій Смолич, I, 1958, 97); Потужні крани підхоплювали багатотонний, щойно відбатований брухт, перекидали його на берег (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 249); Сучасні потужні телескопи дають змогу роздивитися на Марсі смугу завширшки не менше 50 км (Знання та праця, 4, 1966, 10).

4. Добре оснащений, з великими технічними і матеріальними можливостями. Нові фабрики, заводи, шахти одна за одною ставали до ладу, перетворюючи Україну на потужну індустріально-промислову країну (Микола Бажан, Наша.. Москва, 1951, 65); Коли армія противника підійшла до Севастополя, сподіваючись швидко взяти фортецю штурмом, вона побачила перед собою потужну лінію укріплень (Історія СРСР, II, 1957, 174); У Києві створено потужний кібернетичний центр, науковці якого заклали основи для проведення важливих теоретичних досліджень (Наука і життя, 2, 1971, 5).

5. розм. Товстий, великий. Коли за дверима почулось хляпання капців,.. Гашіца з матір'ю були певні, що зараз побачать гладку постать у ватованій катанці, чорній хустці на голові й під бородою, а межи тими двома хустками потужний ніс (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 249); Ми вибрали собі затишний куточок під старим високим дубом, що нахиляв потужне вузлувате гілля просто в пахучий ярок (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 37).

6. спец. Товстий, обширний (про пласти, родовища і т. ін.). Повертається [Брага] до свого агрегату. З скреготом та гаркотом врізається він ним у злеглий ґрунт,.. достругуючись до тих кімерійських глип, що залягають під травами цього степу потужним горизонтом (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 267); Виявлено потужні родовища природного газу під Харковом (Наука і життя, 12, 1957, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 431.

Коментарі (0)