в означеннях
Тлумачення, значення слова «поти»:

ПОТИ́, присл.

1. розм. До того часу, до тих пір; доти. Поки щастя плужить, поти приятель служить (Номис, 1864, № 2308); Лоти пряла, поки й задрімала (Словник Грінченка); — Ой, хочу ласощів!.. і поти усе вередуватиму, аж поки купиш ласощів (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 474); — Це ти, моє золото, приманила долю до нашої хати! Поки я сам жив, поти бідував (Нечуй-Левицький, I, 1956, 159);
//  рідко. До цього місця; досі. І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Словник Грінченка); — Мені набридла війна і солдатчина аж поти, — він, видно, показав рукою на горло (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 190).

2. заст. Поки. Поти дійшли до Вовчихи, місяць зовсім скрився, і хата Вовчихи стояла темна та сумна (Панас Мирний, III, 1954, 44);
//  У той час як. Поти вона чистила чоботи, Мар'я мовчки прибиралася, підбирала свою розкуйдану косу, підсмикала пом'яту спідницю (Панас Мирний, III, 1954, 152).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 406.

Коментарі (0)