в означеннях
Тлумачення, значення слова «потихо»:

ПОТИХО, присл., діал. Тихо. Тілько сови посідали Собі на коморі, Та хто зна що межи собов [собою] Потихо говоря [говорячи], Може, собі нагадують, Як колись-то було На волоській Буковині? (Юрій Федькович, I, 1960, 202); Моя мама потихо, аби батько не чув, намовляла мене, аби я не вчився і в цей спосіб вернувся назад додому (Василь Стефаник, II, 1953, 13); Здоров'я моє поправляється. За два тижні певно вже хоч потихо, а ходитиму (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 160).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 409.

Коментарі (0)