в означеннях
Тлумачення, значення слова «пов'янути»:

ПОВ'ЯНУТИ, ну, неш, док.

1. Утратити свіжість; усохнути (про рослини). — А без мене, — дощ доводить, — Враз пов'януть всі садочки! (Павло Грабовський, I, 1959, 452); Ще кілька хвилин, і знову стане поночі, завиють дикі вітри, і пов'януть останні чарівні квіти (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 69);
//  Утратити свіжість, пружність; стати кволим (про людське тіло). Я був стомлений до краю, в мені пов'яли всі м'язи (Юрій Яновський, II, 1958, 119);
//  перен. Утратити принадність, потьмаритися, стати невиразним. З того ж часу все для дівчини якось наче помарніло й пов'яло: і місця, і обличчя всі поробилися без цвіту і без квіту наче (Марко Вовчок, I, 1955, 359); Погасли, пов'яли всі кольори ясні (Максим Рильський, I, 1960, 85).

2. перен. Утратити рухливість, бадьорість; зробитися млявим, байдужим. Сонце палить... Пов'яли хлопці, поварились, як раки (Степан Васильченко, II, 1959, 167);
//  Поступово втратити фізичну силу; змарніти, ослабнути. Усі люди пов'яли, змарніли; тільки бабуся велична, як і була (Марко Вовчок, I, 1955, 127); Ми, квіти, вас рвемо. Пахучі, простіте! І люди пов'яли, мов зірвані квіти (Максим Рильський, I, 1960, 85).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 700.

Коментарі (0)