в означеннях
Тлумачення, значення слова «пов'язуватися»:

ПОВ'Я́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПОВ'ЯЗА́ТИСЯ, в'яжуся, в'яжешся, док.

1. Обмотувати себе чим-небудь, зав'язуючи кінці; обв'язуватися. Пов'язалася [Маруся] білим рушником, мов наміткою (Гнат Хоткевич, II, 1960, 37);
//  Надівати на себе що-небудь, стягуючи кінці вузлом; зав'язуватися. Досі його шовковою хусткою пов'язується Галина (Михайло Стельмах, II, 1962, 229); Вона одягла демісезонне пальто, пов'язалася хусткою (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 370).

2. Ставитися в зв'язок з ким-, чим-небудь; співвідноситися. З ним [Преображенським] пов'язувалося й інше, про що давно вже з приємністю забулося (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 38); Все, що думав зараз Черниш, якось неминуче пов'язувалося з Ясногорською (Олесь Гончар, III, 1959, 391);
//  Викликати в уяві певні спогади; асоціюватися з ким-, чим-небудь. Одна згадка шкільних років пов'язується в мене зі страшною звісткою про злодійське вбивство улюбленця народу Кірова (Юрій Яновський, II, 1954, 17).

3. Поєднуватися в ціле, об'єднуватися разом на основі чого-небудь спільного. Ще старші зяті обходили молодшого. Ще басували. Треба було якоїсь оказії, щоб через неї рід докупи пов'язався (Яків Качура, II, 1958, 11);
//  з чим. Сполучатися, поєднуватися як частини єдиного цілого. Теорія літератури в дослідженнях радянських літературознавців все тісніше пов'язується з потребами літературної практики (Радянське літературознавство, 1, 1957, 3); З народною освітою, вихованням та педагогікою тісно пов'язалася художня література (Літературна Україна, 18.VI 1968, 3);
//  Бути поєднаним з чим-небудь, відповідати чомусь. — Те, що він говорив, не пов'язувалось з його шахраюватим виглядом і могло здивувать (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 102).

4. розм. Зближуватися, вступати з ким-небудь у якісь стосунки, мати якусь спільну справу (перев. неприємну, варту осуду і т. ін.). — Вони побили і прогнали свого вітця, вони тепер пов'язались з якимись злодіяками! (Іван Франко, VIII, 1952, 149).

5. тільки док. Утворитися, зав'язатися (про плоди). Дощі стривожили Теклю.. Збур'яніла картопля, вигнала билля, аби хоч пов'язалася (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 151).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 700.

Коментарі (0)