в означеннях
Тлумачення, значення слова «поваба»:

ПОВА́БА, и, жін., рідко ПОВА́Б, у, чол., розм.

1. Потяг, схильність до чого-небудь. Доля наукових ідей багато в чому залежить від повабів дослідника, від його почуттів, особистого досвіду (Наука і життя, 2, 1969, 40).

2. Спокуса. І повно повсюди.. поваб — Тут — злото, грезет, оксамити, Там — пишні саєти, волоський едваб, Яскраві зірки-самоцвіти... (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 210); Князівська влада несла безліч турбот, але дарувала вона й безліч поваб, від яких несила була відмовитися (Павло Загребельний, Диво, 1968, 377);
//  перев. мн. Принади. Надія [на багатство] утікала з кождим днем, а з нею утікала і краса, молодість Дозі, слабніли [слабіли] її поваби... (Іван Франко, VIII, 1952, 231).

3. Привабливість. Багатство мальовничого елементу [елемента] додає «Катерині» [поемі Т. Шевченка] незвичайного повабу (Іван Франко, XVI, 1955, 280).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 630.

Коментарі (0)