ПО́ВАР, а. чол., розм. Те саме, що кухар. Найкращий городський повар мусувався [возився] два дні, поти виліпив те диво [торт з морозива] (Панас Мирний, III, 1954, 289).
ПО́ВАР, а. чол., розм. Те саме, що кухар. Найкращий городський повар мусувався [возився] два дні, поти виліпив те диво [торт з морозива] (Панас Мирний, III, 1954, 289).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 635.