ПОВА́ЖНІТИ, ію, ієш, недок. Ставати поважним (у 2, 3 знач.). Маленька фігурка.. немов раптом виростає і поважніє (Леся Українка, III, 1952, 682); — До вас, шановний товаришу Левко, — серйозно, мов до великого, говорить Замриборщ. «Шановний товариш Левко» одразу поважніє, підтягує штаненята і задоволено ручкається з білозубим шофером (Михайло Стельмах, II, 1962, 127).