в означеннях
Тлумачення, значення слова «повбирати»:

ПОВБИРА́ТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Одягти всіх або багатьох. Балабуха повбирав жінку, паннів і вивів на ґанок (Нечуй-Левицький, III, 1956, 152);
//  Гарно одягти; нарядити (всіх або багатьох). Матері повбирали своїх дочок, як ляльок (Нечуй-Левицький, III, 1956, 139).

2. Надягти на себе все або багато чого-небудь. Молодиці і дівчата-відданиці виглядали як у свято, найкраще своє лудіння на себе повбирали, і воно на них як жар горіло, аж сміялося (Яків Качура, Вибр., 1947, 119).

3. Прикрасити, прибрати чимсь усе або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Коси у неї, як смоль, чорнії та довгі-довгі, аж за коліно; у празник або хоч і в недільку так гарно їх повбира (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 25); Гостей в гірлянди повбирали, на зустріч в місто повели (Павло Тичина, II, 1957, 276).

4. розм. Забруднити, вмочивши в щось, обсипавши чимсь, усе або багато чого-небудь. В'язова тінь кудлата, що звисала Над берегом, була така густа І чорна-чорна, що у неї можна Було, неначе в смолу, повбирати Рукава наших білих сорочок (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 220).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 636.

Коментарі (0)