ПОВЕДІ́НКА, и, жін.
1. Сукупність чиїх-небудь дій і
вчинків; спосіб життя. Вернувшись додому [з
пансіону], Настуся одразу здивувала усіх усім: і своєю
занадто вже вольною паризькою поведінкою, і своїми
різкими манерами (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 229); Про його
поведінку генерал дуже добре знав, але тримав коло
себе за ретельність (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 504); Комуніст
повинен всією своєю поведінкою на виробництві, в
громадському і особистому житті показувати високі
зразки боротьби за розвиток і зміцнення комуністичних
відносин (Програма КПРС, 1961, 122);
// Певні дії,
вчинки взагалі. Неначе збагнувши незручність своєї
поведінки, пустив [Захар Билина] спинку
крісла, рвучко підвівся (Іван Ле, Право.., 1957, 11); — Як сповідач,
кажу тобі, пане: сідай і вислухай мене спокійно, бо від
твоєї необміркованої поведінки може похитнутися
справа святої церкви і навіть республіки (Зінаїда Тулуб,
Людолови, I, 1957, 25); * Образно. Хорошко придивлявся
тепер не до роботи Михайла Гнатовича, а до
поведінки металу в глибокому шві (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952,
247);
// Уміння поводити себе відповідно до
встановлених правил. Його не злякались. Більше того, йому
нагадали про норми поведінки, обов'язкової й для
головного інженера (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 335); Оцінка
з поведінки;
// Реакція організму на яке-небудь
подразнення або вилив чогось. Поведінка майже всіх
тварин залежить у тій чи іншій мірі від погоди
(Наука і життя, 7, 1956, 24).
♦ Жінка легкої поведінки — повія. В ті роки
(1926—1928) було ще в місті безробіття, часом
блукали вулицями та прогулювалися на майданах жінки
легкої поведінки (Степан Олійник, З книги.., 1968, 46).
2. Функціонування (автоматичних пристроїв). Теорія поведінки автоматів.
3. розм. Те саме, що звичай 2. [Юхим:] Не соромся, молодице, в нас така поведінка: чи роблять, чи не роблять, а більше того, що цілуються (Степан Васильченко, III, 1960, 80).
4. заст. Мода. [Хуса:] Ти ж сама либонь того не знаєш, яка тепера поведінка в Римі на зачіски (Леся Українка, III, 1952, 170).