ПОВЕРЕДУВА́ТИ, ую, уєш, док. Вередувати якийсь час. Вони оба знали, що панотець повередує ще трохи, та й поїде (Лесь Мартович, Тв., 1954, 223).
ПОВЕРЕДУВА́ТИ, ую, уєш, док. Вередувати якийсь час. Вони оба знали, що панотець повередує ще трохи, та й поїде (Лесь Мартович, Тв., 1954, 223).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 638.