в означеннях
Тлумачення, значення слова «повергати»:

ПОВЕРГАТИ, аю, аєш, недок., ПОВЕРГНУТИ і рідше ПОВЕРГТИ, гну, гнеш, док., перех., ритор.

1. Примушувати падати; звалювати;
//  перен. Перемагати. Всякого ж, хто нашій справі ворожий, сонце хай спалить, повергне народ (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 15);
//  тільки док., перен., діал. Кинути. Не один [сусід] то й просто скаже: — Повергли би ви того [те] майстрованнє [майстрування] (Іван Франко, II, 1950, 39).
Повергати (повергнути) в прах — розбивати, знищувати. Він, сп'янілий від люті, все трощив і повергав у прах на своєму шляху (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 170); Хіба не ми в боях під Сталінградомі Повергли в прах нападників орду! (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 232).

2. У сполуч. з прийм. в та знах. в. ім. на позначення стану означає: викликати цей стан. Вона, критика, повергала [кухаря] в такий гнів, в таку лють, що страви перекипали на плитах (Олександр Довженко, III, 1960, 428).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 638.

Коментарі (0)