ПОВЕРЗТИ́СЯ, зеться, док., розм. Почати верзтися;
// безос. І поверзлось мені, що оце і є він, шлях мій,
що аби я ним пішов, то усе б собі знайшов... (Марко Вовчок,
VI, 1956, 228).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 638.
ПОВЕРЗТИ́СЯ, зеться, док., розм. Почати верзтися;
// безос. І поверзлось мені, що оце і є він, шлях мій,
що аби я ним пішов, то усе б собі знайшов... (Марко Вовчок,
VI, 1956, 228).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 638.