ПОВЕСЛУВА́ТИ, ую, уєш, док. Веслуючи, попрямувати куди-небудь. Дівчина сіла в човен і повеслувала в холодну збурену ніч (Панас Кочура, Родина.., 1962, 155).
ПОВЕСЛУВА́ТИ, ую, уєш, док. Веслуючи, попрямувати куди-небудь. Дівчина сіла в човен і повеслувала в холодну збурену ніч (Панас Кочура, Родина.., 1962, 155).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 645.