ПОВІДЧИНЯ́ТИ, яю, яєш і рідко ПОВІДЧИ́НЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Відчинити все або багато чого-небудь. Безбородько підійшов до вікна, щоб відчинити його навстіж, бо тітка Клавда казала повідчиняти тільки кватирки (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 198); І де є який закапелок — усюди, усе покаже [Денис] і скрині повідчиня (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 399).