ПОВІДКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до поводок;
// Признач.
для повідка. Повідкову ручку [для пилососа]
виточили з дуба (Знання та праця, 3. 1967, 26).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 668.
ПОВІДКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до поводок;
// Признач.
для повідка. Повідкову ручку [для пилососа]
виточили з дуба (Знання та праця, 3. 1967, 26).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 668.