ПОВІДНАХО́ДИТИ, джу, диш, док., перех. Віднайти все або багато чого-небудь. І справді їм удалось повіднаходити багато всяких металевих предметів: бляшок, дротиків, штабок, шматочків міді і т. ін. (Іван Франко, II, 1950, 269).
ПОВІДНАХО́ДИТИ, джу, диш, док., перех. Віднайти все або багато чого-небудь. І справді їм удалось повіднаходити багато всяких металевих предметів: бляшок, дротиків, штабок, шматочків міді і т. ін. (Іван Франко, II, 1950, 269).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 669.