ПОВІДПИХА́ТИ, аю, аєш, док., перех. Відіпхнути всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Безхатько з цілим гуртом прихвоснів і багатіїв вихватились наперед, а бідноту повідпихали назад (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 300).
ПОВІДПИХА́ТИ, аю, аєш, док., перех. Відіпхнути всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Безхатько з цілим гуртом прихвоснів і багатіїв вихватились наперед, а бідноту повідпихали назад (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 300).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 669.