ПОВІДВО́ДИТИ, джу, диш, док., перех.
1. Відвести куди-небудь усіх або багатьох.
2. Відвернути вбік (голови, очі, обличчя) (про всіх або багатьох). Але хлопці — аніруш. Тільки очі повідводили вбік (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 124).
ПОВІДВО́ДИТИ, джу, диш, док., перех.
1. Відвести куди-небудь усіх або багатьох.
2. Відвернути вбік (голови, очі, обличчя) (про всіх або багатьох). Але хлопці — аніруш. Тільки очі повідводили вбік (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 124).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 667.