ПОВІ́К-ВІКІ́В, присл. Те саме, що повік, До могил героїв Повік-віків не заросте тропа (Максим Рильський, III, 1961, 279).
ПОВІ́К-ВІКІ́В, присл. Те саме, що повік, До могил героїв Повік-віків не заросте тропа (Максим Рильський, III, 1961, 279).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 672.