в означеннях
Тлумачення, значення слова «повільний»:

ПОВІ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який здійснюється, відбувається протягом тривалого часу; протилежне швидкий. Холод зачав добре заглядати до буди. Дошкулював він і купцеві, що сидів спереду, і той почав на повільну їзду сердитися (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 80); Повільне відмирання природи, іній на деревах і срібна паморозь у степах веселили, бадьорили людей (Семен Скляренко, Хазяїни, 1948, 132);
//  Який триває довгий час; довгочасний. Люди.. вели повільні, нудні розмови, так, для штуки, аби не проспати черги (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 145);
//  Який впливає протягом тривалого часу. Відповідно до швидкості дії проявники поділяються на надшвидкісні, швидкі, нормальні і повільні (Довідник фотолюбителя, 1959, 111);
//  Який настає не зразу; поступовий. В Тюмені їх [переселенців] чекала звістка, подібна до засуду на повільну голодну смерть: через мілководдя пароход [пароплав] не йшов (Леся Українка, V, 1956, 70).
 На повільному вогні — на вогні, який довго, слабо горить.

2. Неквапливий, млявий. Я, бачите, зроду повільний собі, а Хома — то прудке, як іскра (Іван Франко, I, 1955, 68); На сизі ще від мулу оболоні Гонив повільних буйволів орач (Микола Бажан, Вибр., 1940, 178);
//  Який нешвидко рухається; малорухомий. Діти побігли вперед до сливок, постойкуючи [очікуючи] по хвилинці на чоловіка-орендаря, що йшов однаковим кроком із повільнішим товаришем (Ольга Кобилянська, III, 1956, 528); Аркадій Валеріанович.. попереду бачить валку саней. Вона пливе глибоко вибитою дорогою, повільна, чорна (Михайло Стельмах, I, 1962, 45);
//  Рівний, без різких переходів; плавний, розмірений (про звуки, мову, рухи і т. ін.). Його все гніває, все дратує: і той Савченко з вічними жартами.., і Савченків робітник, якого Тихович так любить, а проте не може спокійно дивитись на його повільні рухи (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 209); На задній підводі хтось співав. Повільний, журливий спів далеко лунав над імлистими луками... (Олесь Гончар, III, 1959, 183).

3. рідко. Положистий, некрутий. Холодна гора височенна, а схилок у долину повільний і рівненький (Марко Вовчок, VI, 1956, 310).

4. діал. Помірний. Торік зима була повільна (Словник Грінченка).

5. діал. Вільний.

6. діал. Нетісний (про одяг, взуття). Шапка повільна (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 672.

Коментарі (0)