в означеннях
Тлумачення, значення слова «повішати»:

ПОВІШАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Повісити, почепити все або багато чого-небудь. Настя повішала на стінах два ряди гарних образів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 53); Василина й Марія дорогою трохи протверезились, поскидали жупани й повішали на жердці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 132).
Повішати носи — те саме, що Повісити ніс (носа) (про всіх або багатьох) (див. ніс). — Чого ви зажурилися, носи повішали? — Ну, кажу, до ягід! (Панас Мирний, I, 1954, 337); — Орли! Чого носи повішали? Сидите собі тут і нічого не знаєте? Розгром німців під Москвою! (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 382).

2. Скарати на смерть через повішення всіх або багатьох. — А якщо зробите не так — Повішаю усіх, неначе тих собак (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 60); До самого Дніпра підійшли [денікінці], в Олешках на першотравневих арках комуністів повішали (Олесь Гончар, II, 1959, 104).

3. діал. Повісити (у 3 знач.). [Сашко:] Село спалили [вороги]. І нашу хату спалили. Татка мого повішали (Захар Мороз, П'єси, 1959, 25).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 678.

Коментарі (0)