в означеннях
Тлумачення, значення слова «повістяр»:

ПОВІСТЯ́Р, а, чол.

1. Автор повістей. Мої батьки мешкали в 1860—1869 роках в будинку Леонтія Устияновича,.. батька Миколи Устияновича, славного повістяра і поета (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 427); Хто в грудях почува пісень високий дар, Поет і повістяр, творець картин і статуй, Народу й Партії свойого серця жар Хай чесно віддає, бо він у них узятий (Максим Рильський, III, 1961, 233).

2. рідко. Те саме, що оповідач 1. Даруйте свому [своєму] Соколові, що колись мав гострий зір, а тепер перевівся на балакучого повістяра (Яків Качура, II, 1958, 7).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 675.

Коментарі (0)