в означеннях
Тлумачення, значення слова «повітряний»:

ПОВІ́ТРЯ́НИЙ, а, е.

1. Прикм. до повітря. Під повітряною масою розуміють однорідну за своїми властивостями масу повітря значного обсягу (Народні прикмети і завбачення погоди, 1956, 137); Вітер війнув — листя з клена жовте, жовтаво-золоте полетіло! Попавши, в повітряні потоки, воно безжурним табунцем.. покружляло-повертілось.. вгорі (Павло Тичина, I, 1957, 271);
//  Який складається з повітря, зайнятий, заповнений повітрям. У владі людини — отруїти повітряну оболонку планети, отруїти води океанів, хоч потім очистити їх вона вже ніколи не зможе.. (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 340);
//  перен. З малою вагою, невагомий. — Я чую над нами подих середніх віків: от лицар грає, на бандурі, дама його серця виходить на замкову високу башту, на високий повітряний балкон (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 241); Наввипередки кидалися [лакеї] відчиняти дверцята карет, з яких випурхували легкі повітряні дами (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 268).
 Повітряний мішок див. мішок.
Повітряна подушка — заповнений повітрям з підвищеним тиском простір під катером, кораблем і т. ін., що дає їм можливість піднятися над поверхнею. Головна особливість апаратів на повітряній подушці — їх всюдихідність, що обумовлена тим порівняно низьким тиском, який вони чинять на поверхню (Наука і життя, 7, 1963, 22).
Повітряна хвиля — шар повітря, який приводиться в рух вибухом, струсом або внаслідок польоту падаючого предмета (метеорита, снаряда і т. ін.). Велика бомба розірвалась неподалік.. Повітряна хвиля вдарила хірурга об стіну, жбурнула додолу (Олександр Довженко, I, 1958, 291); Повітряні замки [будувати] — про нездійснимі мрії, безґрунтовні, фантастичні плани. — Наташко, все буде добре... Ти одужаєш. Я вірю в це. — Платоне, не треба будувати повітряні замки (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 166).

2. Який є, перебуває, живе, розміщений у повітрі; який відбувається в повітрі, в атмосфері. [Лісовик:] Грайся з вітром, жартуй із Перелесником, як хочеш всю силу лісову і водяну, гірську й повітряну приваб до себе (Леся Українка, III, 1952, 197); Чирята непошкоджені подалися своїм повітряним шляхом (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 435); Іван з острахом позирає на небо, де вже почався повітряний бій (Василь Кучер, Голод, 1961, 144);
//  Признач. для переміщення, руху в повітрі, в атмосфері. Проходячи повз агентство Аерофлоту, почула розмову двох літніх чоловіків. Високий, розпатланий, з товстим портфелем у руках переконував свого співрозмовника у перевагах повітряного транспорту (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 271);
//  Який здійснюється з повітря за допомогою літальних апаратів. Головне завдання Беті — на випадок повітряного нападу інструктувати місцевих авіахімівців і допомагати червоноармійцям (Микола Трублаїні, I, 1955, 59).
Повітряна куля — повітроплавальний апарат, наповнений легшим за повітря газом, завдяки чому може підійматися й держатися в атмосфері; аеростат. Для вивчення атмосфери піднімаються на повітряних кулях, літаках, стратостатах (Фізична географія, 5, 1956, 79); Повітряна оборона — заходи, вживані для боротьби з авіацією ворога та система засобів для захисту об'єктів від нападу з повітря. Глухо вдарили гармати повітряної оборони. Назустріч ворожій ескадрильї знялися наші винищувачі (Олесь Донченко, II, 1956, 208); Повітряна тривога — сигнали, які попереджують про наближення ворожої авіації, про наліт з повітря. Раптом в ніжні звуки рояля вдираються інші: виття сирени, гудки заводів. Повітряна тривога (Іван Кочерга, II, 1956, 373); Повітряна яма — в атмосфері — простір з розрідженим повітрям, куди літак ніби падає, що спричиняється змінами руху хвиль повітря. Він пролітає над тайгою, над широкими ріками.. Ось виривається Володимир у хмари, ось виринає, знову і знов пірнає і валиться в повітряну яму (Олександр Довженко, I, 1958, 111); Повітряний корабель див. корабель; Повітряний флот — літальні машини (аероплани, аеростати, дирижаблі і т. ін.), об'єднані у військові одиниці або в групи цивільного призначення; авіація. Це в небі повітряний флот — літаки!.. (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 292).

3. Який працює, приводиться в рух за допомогою повітря. Експериментатор установлював металеві електроди під ковпак повітряного насоса, де було розріджене повітря (Нариси розвитку прикладної електротехніки в СРСР, 1957, 34).

4. Пов'язаний з повітроплаванням, авіацією. Вова Порада.. вступає до Повітряної академії (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 382).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 678.

Коментарі (0)