ПОВЛИПА́ТИ, аємо, аєте, док. Влипнути в що-небудь
(про всіх або багатьох, усе або багато чогось);
// перен. Щільно прилягти, притулитися (про всіх або
багатьох). Вікна вагона були геть затулені обличчями
хлопців. З цікавістю вони просто повлипали в скло
(Іван Микитенко, II, 1957, 426).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 680.