ПОВНЯ́ВИЙ, а, е, розм. Трохи повний (у 7 знач.). Повняве обличчя господаря можна було б назвати гарним, аби не заважали глибокий підріз рухливих крильців [крилець] носа і широкий.. рот (Михайло Стельмах, I, 1962, 308).
ПОВНЯ́ВИЙ, а, е, розм. Трохи повний (у 7 знач.). Повняве обличчя господаря можна було б назвати гарним, аби не заважали глибокий підріз рухливих крильців [крилець] носа і широкий.. рот (Михайло Стельмах, I, 1962, 308).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 687.