в означеннях
Тлумачення, значення слова «повноголосо»:

ПОВНОГОЛО́СО. Присл. до повноголосий. Жива народна мова має кілька дуже простих способів до уникання збігу багатьох шелестівок, і через те слова єднаються плавко.. Мова бринить повноголосо й музикально (Володимир Самійленко, II, 1958, 366); Найменший шерхіт, луск гіллячки, шум пташиного крила, цокання копит — все резонувалось тут [у лісі] надзвичайно лунко, чисто, повноголосо (Олесь Гончар, III, 1959, 91).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 685.

Коментарі (0)