в означеннях
Тлумачення, значення слова «повновагий»:

ПОВНОВА́ГИЙ, а, е.

1. Який має повну, достатню вагу. Колгоспники і робітники радгоспів багатьох областей виростили на своїх полях по 40 і більше центнерів повновагого пшеничного зерна (Хлібороб України, 11, 1967, 3).

2. перен. Важливий, переконливий. Художні твори, побудовані на безпосередньому спостереженні життя, набувають цілковитої самостійності, як справжнє явище з своїм повновагим змістом (Вітчизна, 2, 1970, 211).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 684.

Коментарі (0)