ПОВНИЙ, ПОВЕН, вна, вне.
1. У якому немає
вільного місця, заповнений до краю. Порожня бочка
гучить, а повна мовчить (Номис, 1864, № 1474); — Не
думай, що були чиновні, — Сивилла сей дала одвіт
[відповідь]: — Або що грошей скрині повні, Або в
яких товстий живіт (Іван Котляревський, I, 1952, 150); Коли
поставили на стіл десять повних кошиків винограду,
добродушні горці оніміли від захвату (Олександр Довженко, I, 1958,
493); Повен шаплик води вщерть (Андрій Головко, I, 1957,
190); Перед світанком допленталися [люди] до
колодязів, по-весняному повних (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964,
71);
// У якому є, міститься, вміщується порівняна
багато кого-, чого-небудь. Діток повен куток (Номис,
1864, № 9184); Набігла повна хата людей, як почули,
що старий Дрот та просватав свою дочку (Квітка-Основ'яненко,
II, 1956, 76); Попід лісок простерлася.. сіножать, повна
квітів (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 156); Синява сніжинками
повна, така невимовно байдужа!.. Небесная стелеться
вовна, лягає покірно в калюжі... (Володимир Сосюра, I, 1957, 95);
// У сполуч. з деякими ім. вживається на означення
великої міри вияву дії, ознаки і т. ін. Повні вуха маю
того дивного гомону поля, того шелесту шовку, того
безупинного, як текуча вода, пересипання зерна
(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 227); Позносив [панотець].. до хати всі
старі рами з побитими шибками. Насмітив повну
хату (Лесь Мартович, Тв., 1954, 311); — Роботи й клопоту
повна голова. Кадри шукай, план перевиконуй, зведення
щотижня складай (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 253);
// Не порожній всередині (про зерно, плоди і т. ін.).
— Глянь: як одно тобі зерно. Чисте, повне... немолоте
б їв! (Панас Мирний, I, 1949, 267); Синіють сливи,
червонобокі повні персики вгинають гілля... (Олесь Гончар, III,
1959, 128); * Образно. Слова були міцні та повні, наче
добре зерно (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 40);
// Який має велику
кількість пелюсток (про квіти, цвіт і т. ін.). — А що
вже мені втішно та мило буде,.. що коло тебе діточки,
як бджілочки коло повного квіту, загудуть! (Марко Вовчок,
I, 1955, 22); Ті білі звичайні рожі.. виростають
великими корчами, і Цвіт їх досить повний (Ольга Кобилянська, III,
1956, 9); Домолочували жито танків висковзані траки,
і хилилися підбиті при дорозі повні маки (Микола Рудь, Дон.
зорі, 1958, 79);
// у знач. ім. повна, ної, жін., розм.
Наповнена по вінця чарка. А чоловіки тим часом од
Максима по повній випивали та примовляли: — Дай
же, боже, щоб наші молоді живі та здорові були
(Панас Мирний, I, 1949, 358); [Марія:] Наливайте по
повній, щоб наша доля нас не цуралась (Олександр Корнійчук, II, 1955,
186).
♦ Випивати (випити) [добру, гірку] повну [чашу
лиха, повний ківш лиха] (по повній) — зазнавати
багато горя, страждань, клопоту, неприємностей. Іще
ти вип'єш добру повну, По всіх усюдах будеш ти;
І долю гірку, невгомонну Готовсь свою не раз клясти
(Іван Котляревський, I, 1952, 120); О, ці самотні наші матері!
Випивши повну чашу лиха, настраждавшись на
холодних вітрах долі, вони прагнуть для своїх дітей
найліпших затишків (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 258); За
коротке своє життя випила дівчина лиха повний ківш
(Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 136); Та вже наш дяк
чита у книжці не дурницю, Що доведеться всім по
повній випивать. Із'їв Адам із Євою кислицю, А нам
прийшлось за їх оскому проганять (Гулак-Артемовський, Байки..,
1958, 127); Дихати (вдихати і т. ін.) повними
грудьми (на повні груди) — глибоко дихати, вдихати тощо.
Я пройшов по мокрому пероні, Дихаючи повними
грудьми (Максим Рильський, II, 1960, 15); На повні груди віч
дихає цілющим степовим повітрям (Юрій Збанацький, Переджнив'я,
1960, 15); Я вдихаю на повні груди польове
повітря (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 75); Зітхнути повними
грудьми — зітхнути з полегкістю. Так і наша хмура доля...
Прогудуть громи, — І зітхнем ми, збувшись горя,
Повними грудьми! (Павло Грабовський, I, 1959, 61); Наговорити
(нащебетати, накричати і т. ін.) повну хату (повні
вуха) — багато сказати, наговорити, накричати тощо.
[Андрій:] Незабаром он мати з дачі повернеться,
то зразу наговорить повну хату (Захар Мороз, П'єси, 1959,
247); — Наговорив ти мені, Іоне, повні вуха, —
засміявся Петру (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 413); Молода,
та здорова, вона, як та пташка, нащебетала повну
хату (Панас Мирний, III, 1954, 33); Нагомоніти повну хату
див. нагомоніти; Натуркати (натурчати) [повні] вуха
див. натуркувати; Повен дім див. дім; Повна кишеня
див. кишеня; Повна торба; Повний мішок — дуже
багато. І не криється баба: тільки зачепи — вона тобі
повну торбу розкаже (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 25); Вже
моря додому привезе [Федір] чи не привезе, а
розповідей назбирається повна торба (Юрій Збанацький, Сеспель,
1961, 74); Повний лоб див. лоб; [Як] повна чаша —
про достаток, добробут. Любим голосом малює [мати]
йому картину.. зимньої лежні в теплій хаті, що як
повна чаша (Панас Мирний, I, 1949, 181).
2. перен. Цілком пройнятий, охоплений чим-небудь;
сповнений чимсь. Зінько не хотів зрікатися тієї надії,
не хотів покидати того, чим повна була вся його душа
(Борис Грінченко, II, 1963, 366); Ох, відколи зникла ти від мене,
Повного любові, Серце тугу вилива не слізьми, —
Джерелами крові (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 288); Повен щирої
радості, глянув Захар на схід (Іван Франко, VI, 1951, 118);
Протазій, як почув для серця любий звук, І руку й
слух простяг, увесь уваги повен (Адам Міцкевич, П. Тадеуш,
перекл. Рильського, 1949, 191);
// Зайнятий,
зацікавлений, захоплений ким-, чим-небудь. Задуманий вітер
над городом віє, ідуть перехожі невпинним прибоєм,
і я поміж ними йду, повний тобою, горять ліхтарі,
мов шепочуть: Маріє!.. (Володимир Сосюра, I, 1957, 250);
// Який
відбиває, виражає якесь почуття, переживання і т. ін.
(про погляд, вираз обличчя тощо). А мати здійняла
свій погляд, повний мрії, До зірки, та зоря вже ледве
променіла (Леся Українка, I, 1951, 421); Ні, не питай,.. чому
мій зір блукає, повен суму (Микола Зеров, Вибр., 1966, 390);
Він відчиняє хвіртку, і в її прорізі застигає залита
місячним сяйвом повна безнадії постать Кузьми
(Михайло Стельмах, II, 1962, 95);
// Який має в собі багато
чого-небудь. Молодий я, молодий, Повний сили та
одваги. Гей, життя, виходь на бій, — Пожартуєм для
розваги! (Павло Тичина, I, 1957, 3); Бурлацьке життя, повне
тривог, несподіванок, випробувань — це було якраз те,
що найбільше відповідало характерові Багірова
(Олесь Гончар, III, 1959, 187);
// Насичений чим-небудь. Гаряче
повітря було повне гострих пахощів акацій і
розливало якусь розкіш на ввесь двір (Нечуй-Левицький, II, 1956,
223); Гарячий вітер, повний ароматів полину, зубрівки
та інших запашних трав, м'яко огортав його тіло
(Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 107); * Образно. Ліс шумить,
красою повен (Петро Дорошко, Літа.., 1957, 36).
♦ Повне життя — змістовне життя. Він має право.
Право на повне життя... право двадцяти літ... (Михайло Коцюбинський,
II, 1956, 216); Життям повним.. живуть народи
Радянського Союзу (Максим Рильський, III, 1956, 50).
3. тільки повний. Узятий у всьому обсязі; цілий,
весь. Останньою новинкою, приємною для нас, є
дозвіл цензури друкувати повний збірник творів Л.
Глібова (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 255); Перед нашими
видавництвами поважне завдання: дати повного Шекспіра
українською мовою (Літературна Україна, 19.VII 1966, 3);
// Який
складається з усього необхідного. Нагадав [святий]
про існування Новомодного звичаю, Що вояк
хрещений кожний, Якщо він поліг у бої, Без перепустки
до раю Йде з майном і в повній зброї (Володимир Самійленко, I, 1958,
259); Батальйонний каптенармус приніс Шевченкові
повне солдатське обмундирування (Зінаїда Тулуб, В степу..,
1964, 77);
// Поданий повністю, не скорочений. — Я
навіть ту присвяту з сонета переніс на титулку. Більш
за те: хочу розшифрувати ваші ініціали у повне ім'я
(Андрій Головко, II, 1957, 489); Повна адреса;
// Доведений
до кінця; закінчений. Турботи про завершення повної
середньої освіти, а після неї — вступ до спеціального
учбового закладу, щоб стати кваліфікованим
спеціалістом, — раптово перейшли на віддалену мрію (Іван Ле,
Право.., 1957, 13);
// Який містить у собі все
необхідне; докладний, вичерпний. Було б мені дуже соромно,
що аж тепер одповідаю на Ваш такий милий і повний
лист — коли б не стала мені до помочі тяжка хвороба,
з якої ледве видряпався (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 312);
Передо мною лежав рукопис китайського корабельного
майстра. Тексту, звичайно, я не добрав, але малюнки
й креслення.. показували мені повну картину
будування (Юрій Яновський, II, 1958, 121).
▲ Повні прикметники; Повні форми
прикметників — прикметники, що в наз. в. одн. мають
закінчення -тій, -а (-я, -ая, -яя), -е (-є, -еє, -єє).
♦ В (у) повній мірі див. міра; На повних парах
див. пара 2; На повних парусах — дуже швидко,
використовуючи всі паруси. Фрегат на повних парусах
заїхав у свій же бриг, п'ять мачт [щогл] з вітрилами
упали, мов зрізані (Юрій Яновський, II, 1958, 200); Повна
середня школа — школа з десятирічним навчанням.
[Середа:] Панько Середа. Учень десятого класу
тутешньої повної середньої школи (Іван Микитенко, I, 1957, 464);
Повний кавалер ордена Слави — той, хто
нагороджений орденами Слави всіх ступенів. Полкову розвідку
щоночі водить на неймовірні завдання славетний
«вовк» Козаков, повний кавалер ордена Слави...
(Олесь Гончар, III, 1959, 404); Повний місяць див. місяць;
Повною мірою див. міра; У (на) повний (повен) зріст
див. зріст; У повний профіль див. профіль; У повній
красі див. краса; У повному (повнім) значенні
(розумінні) [цього] слова ([цих] слів) — справжній, який
відповідає значенню слова. [Острожин:] Ми,
журналісти, в повному значенні цього слова — машини
(Леся Українка, II, 1951, 83); Це була в повнім розумінні
школа, із задаванням уроків та щоденними іспитами
(Збірник про Кропивницького, 1955, 287).
4. тільки повний. Який виявляється повністю, не
частково; цілковитий. Повної ідентичності в думках
і почуттях двох дорослих і під різними впливами
вихованих людей, я пересвідчена, не може бути (Леся Українка,
V, 1956, 344);
// Нічим не обмежений. Вона дала Ґаві
повну волю робити, що хоче (Іван Франко, III, 1950, 50);
// Остаточний. Лікар Александрійський сказав
негайно покласти Шевченка в госпіталь до повного
видужання (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 224).
♦ Повний порядок — усе гаразд. — Я ляжу спати,
Стецьку, — сказав, вмощуючись у своєму логові,
Когут, — а ти вартуй, та, гляди мені, щоб був повний
порядок (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 347); У повній
[бойовій] готовності — цілком готовий до виконання
чого-небудь. Дзвонять з області, чи прибув трактор.
Вже відповіли — так, прибув у повній готовності
(Олександр Довженко, I, 1958, 80); Знято чохли і гарматна обслуга
безперервно вартує біля гармат у повній бойовій
готовності (Андрій Головко, II, 1957, 533).
5. тільки повний. Який досяг певної межі, певного віку, необхідної норми. Став [Олексій] під аршин, вийшла міра повна; записано його годящим (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 295); Доведено, що кукурудза, зібрана у стадії молочно-воскової і воскової стиглості на силос, дає кормів.. більше, ніж зібрана у стадії повної стиглості на зерно (Наука і життя, 1, 1958, 25); — Діду, та який він молодий: вашому Тимофію вже повних тридцять п'ять років (Михайло Стельмах, II, 1952, 30).
6. тільки повний. Який досяг найвищого розвитку,
межі, являє собою найвищий ступінь чого-небудь.
Боролися [опришки], що аж кості тріщали; ставали
лава на лаву; бігли навиперегони [наввипередки] до
повного знеможення (Гнат Хоткевич, II, 1966, 100); [Пашкевич:]
Нехай же наступне двадцяте століття несе
нашій батьківщині повний розквіт і свободу (Олександр Довженко, I,
1958, 428); Як хотіла Марія, щоб усе це побачив і
почув її Марко. Одного лише його невистачало їй для
повного щастя (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 442);
//
Найвищий, максимальний (про швидкість, силу і т. ін.).
Вони [танки] мчали на повній швидкості, розкидаючи
гусеницями сніг (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 500); Микола
Гуртовий якийсь час бурить не на повну силу (Дмитро Ткач,
Плем'я.., 1961, 238);
// Який звучить на всю силу;
не приглушений, не ослаблений (про звук, голос).
Тепер голос Владка, чистий і повний, мов голос
дзвона, панував у залі (Іван Франко, VI, 1951, 276); Голос був
повний, красивий, розлогий (Олесь Гончар, III, 1959, 183).
♦ На повний голос див. голос; На повний хід;
Повним ходом — інтенсивно. Повним ходом іде
спорудження найбільшої в Європі Каховської зрошувальної
системи (Хлібороб України, 10, 1969, 19); На повні груди
див. груди; На повному (повнім) ходу: а) на дуже
великій швидкості. На якусь мить в кімнату разом з ним
[зв'язківцем] вірвалось глухе гуготіння бою, немов
на повному ходу відчинились двері в тамбур вагона
(Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 13); б) добре налагоджене,
організоване що-небудь. Там, дома, довелося залишити
все господарство на повнім ходу, скотинку, хату,
садок, сусідів — словом, усе. А тут — самі обіцянки
(Гнат Хоткевич, I, 1966, 102); На повну губу див. губа 1; На
повну силу див. сила; Повна вода — вода у природній
водоймі на високому рівні. Од Чорногорії подихнув
вітер, повні води хвилюються стиха (Михайло Коцюбинський, II, 1955,
331); Катерина і не пам'ятає, щоб восени так тепло
гріло сонце.., і не зазнає, щоб такі повні води були
в Стрию (Степан Чорнобривець, Визволення, 1949, 135); Повний
вперед; Повний хід: а) про дуже велику швидкість.
Машинам давши повний хід, в село — в огні, в диму —
влетів танкістів батальйон (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 312);
б) команда, наказ, заклик рухатися з максимальною
швидкістю. — Повний хід! — скомандував Павлик,
і Євгешка відштовхнувся веслом од берега (Олесь Донченко, VI,
1957, 68); — Швидше, Грінаво, повний — вперед!..
(Олесь Гончар, III, 1959, 443); Повний газ див. газ 1.
7. В міру товстий, округло-пухлий. І дитинка в їх була, дівчинка, як ясочка, свіжа й повна (Марко Вовчок, I, 1955, 4); З ліжка зорять сухі вічка запалені, Думка потиху згаса, 3 ліжка додолу чорніше від ніченьки Повна спадає коса (Павло Грабовський, I, 1959, 437); Ольга плакала день і ніч. Сльози залишали мутні смужки по її кругловидому лиці. З підпухлими повіками вона здавалася ще повнішою (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 97); Поцілую.. Да у той видочок повен, як гурочок [огірочок] (Українські народні пісні.., I, 1964, 42).