в означеннях
Тлумачення, значення слова «поводження»:

ПОВО́ДЖЕННЯ, я, сер.

1. Певна поведінка, спосіб або характер дій. В його забобонній голові разом повстали згадки про чудне.. поводження дочки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 270); Йому було соромно і боляче.. за своє не дуже чемне поводження в кабінеті начальника, коли він, Бачура, втратив самовладання і навіть прикрикнув на цього по суті доброго і працьовитого чоловіка (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 40).

2. Обходження з ким-небудь, ставлення до когось. Оця шпитальна [госпітальна їжа], та супокій у шпитальних келіях, та лагідніше поводження шпитальних дозорців.. й є головною приманою, що заставляє.. в'язнів тужити за шпиталем (Іван Франко, IV, 1950, 178); Жених був стриманий і скромний. Навіть найпричепливіша мати не змогла б закинути йому найменшу нечемність у поводженні з нареченою (Юрій Яновський, I, 1958, 623);
//  Спосіб чи характер застосування чого-небудь, користування чимсь. Борис, схилявся перед артистичним зухвальством свого друга в його поводженні з технікою (Олесь Гончар, IV, 1960, 82).

3. діал. Удача. Добрий візник був половиною поводження в дорозі, то й князь мав усяку причину чути себе вдоволеним з того, що найшов такого візника, як Іван (Іван Франко, III, 1950, 145).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 687.

Коментарі (0)