ПОВОРО́Т, розм., рідко ПОВОРІ́Т, роту, чол.
1. Дія за значенням повертати 1, повернути 1—3, 11 і повертатися 1, повернутися 1, 2, 4. Невидний поворот руля. Машина стала (Василь Еллан, II, 1958, 17); Он тут він сидів, от придавлена травичка, листочок, що лежав на крисані, а потім упав на камінь від молодечого повороту голови (Гнат Хоткевич, II, 1966, 58); Степан Васильович, мов заєць, петляє з вулички у вуличку, робить несподівані повороти й поволеньки вибирається (Михайло Стельмах, I, 1962, 589); Петро Федорович закрив очі; пляма не сходила. Він повернувся на бік — і пляма перейшла за його поворотом (Панас Мирний, I, 1954, 321).
2. Місце, де що-небудь (дорога, вулиця і т. ін.)
повертає, відхиляється вбік. На повороті стає [жінка],
розглядає якусь рослину і повертає до мене лице...
(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 419); Рота рушила з місця, а за
хвилину зникла за поворотом вулиці (Іван Цюпа, Три
явори, 1958, 18).
♦ Зрізувати (зрізати, зрізати) поворот див.
зрізувати; Обережніше на поворотах — застереження
або погроза тому, хто робить що-небудь не
подумавши.
3. перен. Повна зміна у напрямі, розвиткові чого-небудь; перелом. Велика Жовтнева соціалістична революція означала крутий поворот в історичній долі нашої країни, знаменувала початок нової ери у всесвітній історії людства (Комуніст України, 12, 1966, 49); Від такого трагічного повороту справи у Юрка на голові чуб піднявся, як на їжакові колючки (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 93).
4. розм. Повернення кого-небудь. Досить довго ждала Регіна на вулиці на поворот Владка (Іван Франко, VI, 1951, 321); Щодо грошей, то я тим часом їх маю і, сподіваюсь, на пробування тут і на поворіт додому мені їх стане (Леся Українка, V, 1956, 342); З зростаючим болем у серці На поворот твій чекає [батько], — тяжка йому випала старість (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена. 1963, 196).