в означеннях
Тлумачення, значення слова «повороткий»:

ПОВОРОТКИ́Й, а, е. Здатний легко рухатися, переміщатися; рухливий. Згорблена, у старому сачку й широкій спідниці та чунях, вона все ж була поворотка і вправно орудувала рогачами (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 121); — Звали її [дочку малайця] Баджін — так називають яванці вивірку. Вона була й справді рухлива й поворотка, як вивірка (Юрій Яновський, II, 1958, 153);
//  розм. Який робить усе швидко; вправний. Повороткий.. Грицько, і не сподіваєшся, як оджене свинку і знову стане у ямці (Панас Мирний, IV, 1955, 73).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 691.

Коментарі (0)