ПОВОСКОВІ́ТИ, ію, ієш, док. Набути кольору воску, стати блідо-жовтим. Тонкогубе обличчя, освітлене через вікно місяцем, повосковіло, як у мерця (Петро Панч, В дорозі, 1959, 194).
ПОВОСКОВІ́ТИ, ію, ієш, док. Набути кольору воску, стати блідо-жовтим. Тонкогубе обличчя, освітлене через вікно місяцем, повосковіло, як у мерця (Петро Панч, В дорозі, 1959, 194).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 692.