ПОВПРІВА́ТИ, ає, аємо, аєте, док.
1. Упріти (про всіх або багатьох). Наймички аж повпрівали, бігаючи то з пекарні, то в пекарню (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 42); — Цілу тобі днину ганяють-гасають [паненята] по саду, по лісі та й по полю, якоїсь лихої клепки носить їх, аж повпрівають (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 89).
2. кул. Дійти до стану готовності (про все або багато чого-небудь).