ПОВРОСТА́ТИ, ає, док. Врости в щось (про все або багато чого-небудь). По взбіччях гір і жовтих скель Палати в камінь повростали (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 233); Дуже мальовнича була хата. Одне, що не подобалося в ній, і то не нам, а матері, — вікна повростали в землю і не було замків (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 467).