ПОВШИВА́ТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Ушити все або багато чого-небудь.
2. Покрити соломою будівлі, приміщення і т. ін. Громада обгородила город і двір, повшивала заново повітки й загороду, клуню й комору (Нечуй-Левицький, III, 1956, 97).
ПОВШИВА́ТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Ушити все або багато чого-небудь.
2. Покрити соломою будівлі, приміщення і т. ін. Громада обгородила город і двір, повшивала заново повітки й загороду, клуню й комору (Нечуй-Левицький, III, 1956, 97).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 698.