ПОВСЮ́ДНО. Присл. до повсюдний. Се повсюдно роблять наші молодиці й баби (Словник Грінченка); Тільки пісня повсюдно йшла за ними і там, на чужині, звучала тоскно і боляче (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 272).
ПОВСЮ́ДНО. Присл. до повсюдний. Се повсюдно роблять наші молодиці й баби (Словник Грінченка); Тільки пісня повсюдно йшла за ними і там, на чужині, звучала тоскно і боляче (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 272).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 695.