в означеннях
Тлумачення, значення слова «повсть»:

ПОВСТЬ, і, жін. Вигот. із вовни способом валяння цупкий матеріал, який використовується для оббивання дверей, вироблення теплого взуття, капелюхів і т. ін. Повсть виробляється з грубої кінської або коров'ячої шерсті, змішаної з борошняним клейстером (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1950, 116); На дверях, оббитих повстю, висів пожовклий папірець (Олесь Донченко, V, 1957, 367); Долівка була вкрита подвійним шаром товстої повсті, поверх якої Шаукен постелила третю — білу — для гостей (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 164);
//  Шматок такого матеріалу, що використовується як килим, покривало і т. ін. З юрти безшумно вискочив сотник і підняв повсть (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 541);
//  Що-небудь схоже на такий матеріал, збите в щільну масу. Збивалась [борода] у грубу повсть, розчесати яку могли тільки його власні кострубаті великі пальці (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 45).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 695.

Коментарі (1)