в означеннях
Тлумачення, значення слова «повторювати»:

ПОВТОРЮВАТИ, юю, юєш і ПОВТОРЯТИ, яю, яєш, недок., ПОВТОРИТИ, торю, ториш, док., перех.

1. Говорити, писати і т. ін. знову, ще раз те ж саме. Це був приємний наказ, і його не треба було повторювати двічі (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 155); Вже я раз виражала свої думки з поводу [з приводу] «київських свят», то що вже повторяти знов (Леся Українка, V, 1956, 391); — Що за чудесний вид, — повторив хлопець по хвилі (Іван Франко, III, 1950, 8); — Я не бачив ніколи ні одного робітника з маєтку Гальванеску, — вперто повторив дід (Юрій Смолич, I, 1958, 49);
//  Проказувати слідом за ким-небудь. Уста мого сусіда, ледь-ледь ворушилися, повторюючи її слова... (Іван Ле, Право.., 1957, 10); Кладе дитя поклони.. Та молитву після діда Повторяє в тишині (Павло Грабовський, I, 1959, 210); — За Січ! — промовили тихо старі, моргнувши сивим вусом. — За Січ! — стрепенувшись, як молоді соколи, повторили молодці (Олександр Довженко, I, 1958, 257);
//  Переказувати чиїсь слова. — Нема тепер панської — є наша земля, — не помічає Тимофій, що повторює слова Мірошниченка (Михайло Стельмах, II, 1962, 177); — Роби як знаєш, — сказала [мати], — що мені переказали, те й я тобі повторила (Юрій Яновський, II, 1958, 207);
//  тільки недок. Часто говорити, згадувати що-небудь. Ми любимо повторювати слова Глінки, що музику.. творить народ, а композитори лише аранжують її (Максим Рильський, IX, 1962, 167); Повторяла [Краньцовська] кілька раз, що вона для Славка застара (Лесь Мартович, Тв., 1954, 257);
//  Відтворювати якісь звуки (про луну). Ов-ов-ов!.. — обзиваються збуджені гори... га-га-га!.. — повторюють в тривозі далекі верхи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 330).

2. Робити знову, ще раз те ж саме. Наступного, 1614 року, козаки здійснили два походи. Щоправда, весняний був невдалий.. Проте влітку на 40 чайках вони повторили похід (Наука і життя, 9, 1966, 40);
//  Виконувати ще раз (музичний або літературний твір, частину його). Гіга.. грає на скрипці, повторюючи невтомно той самий бурхливий і блискучий пасаж, що раптом змінюється пристрасною й сумною мелодією (Іван Кочерга, II, 1956, 339); Зурна повторяла один і той самий голос, монотонний, невиразний (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 395);
//  Наслідувати чиї-небудь рухи, дії і т. ін. Знаками питає [Мартіап] Міна, де він узяв таблицю. Той показує на браму і повторює ті рухи, що робив йому воротар (Леся Українка, III, 1952, 273); Тоня невідлучно пробирається за ним, стараючись, мов слухняна альпіністка, точно повторювати кожен його рух (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 239); Ведмідь ще раз здивував усю команду. Він повторив точно те, що зробив Гриць: вчепився лапами за трапик і спокійнісінько виліз на палубу (Дмитро Ткач, Гриць.., 1955, 12);
//  Бути цілком подібним до кого-, чого-небудь, схожим на когось, щось. — Дуже часто діти повторюють своїх батьків. Засвоюють їхні звички, їх принципи, їх мораль (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 30).

3. Відновлювати в пам'яті раніше вивчене, засвоєне. Учитель порадив, як нам треба повторювати те, що вже вивчено, як краще засвоїти правила (Олесь Донченко, V, 1957, 205); Перейшов [Грицько] думками на географію й став конспективно повторяти її від початку до краю (Степан Васильченко, I, 1959, 177); Сьогодні.. не вчили нічого нового, тільки трохи повторили (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 20).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 697.

Коментарі (0)