в означеннях
Тлумачення, значення слова «повибивати»:

ПОВИБИВАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Вибити все або багато чого-небудь. — Не смійтеся, — кажу, — як розсердите мене, то я вам і вікна повибиваю (Олекса Стороженко, I, 1957, 111); Вона згадала й про голубники, — треба було.. подивитись, чи не повибивав там хто стін (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 72).

2. Ударяючи, витріпати, очистити все або багато чого-небудь. Повибивати подушки,

3. Ударами добути з чогось усе або багато чого-небудь. Повибивати насіння з соняшників;
//  перен. Б'ючи кого-небудь, домогтися багато чогось. Тепера вам батьківські заповіти Повибивав із серця Агріман І перетяг вас на кривеє й темне (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 201); Максим дуже помиляється, гадаючи, що небожчині норови можна силоміць повибивати (Любов Яновська, I, 1959, 164).

4. Витоптуючи (про людей, тварин), б'ючи (про град, дощ і т. ін.), винищити посіви, городину, траву тощо у великій кількості, скрізь або в багатьох місцях. — Ви своє позбираєте [просо], а мою пайку хай хоч і вітер повибиває, — відказала Горпина (Любов Яновська, I, 1959, 335).

5. Ударяючи чим-небудь, робити заглибини, отвори і т. ін. у великій кількості, скрізь або в багатьох місцях. Місцина справді стала пустирем одгонити... Собаки так і гніздяться! — кубла повибивали... (Панас Мирний, II, 1954, 45).

6. Убити, винищити всіх або багатьох. Такого народу повибивали під ту війну (Словник Грінченка).

7. Відтворити, нанести на що-небудь або витиснути на якомусь матеріалі певні знаки (у великій кількості). Уперше це вона нарядилася в неї [спідницю] і цілий день виходила.., общипуючи ту спідницю кругом себе та скалючи [скалячи] зуби до рябих полос, що повибивав вибійщик [вибійник] (Панас Мирний, I, 1954, 60).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 647.

Коментарі (0)