ПОВИГРАВА́ТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Виграти все або багато чого-небудь. [3-й парубок:] Я кажу так: коли Митька повигравав у всіх гроші, так нехай музик найме! (Марко Кропивницький, IV, 1959, 285); Сіли вони грати в карти. Недовго й грали: повигравав Княженко в того пана все золото (Степан Васильченко, II, 1959, 433).
2. Добитися перемоги, позитивного результату багато в чому. Він довгі літа докучав панові різними процесами і деякі справді повигравав (Іван Франко, III, 1950, 266).
3. Закінчити, перестати грать (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Уже ж барабани та й повибивали, скрипки, дудки та й повигравали (Павло Чубинський, V, 1874, 951).